Вірус Ебола!

Категорія: Безпека життєдіяльності
Опубліковано: Четвер, 18 вересня 2014, 13:56
Автор: Super User
Перегляди: 1262

Ebola-virus-011Хвороба, яку спричинює вірус Ебола (гарячка Ебола, геморагічна гарячка Ебола,англ. Ebola feverлат. febris Ebola) — гостра вірусна хвороба, яка характеризується тяжким перебігом, високою летальністю, вираженою інтоксикацією,зневодненням, ураженням кровоносних судин багатьох органів.

Гарячка Ебола  входить до переліку хвороб, які здатні серйозно впливати на здоров'я населення і можуть швидко поширюватися в міжнародних масштабах.

В 2014 році зафіксована найтяжча епідемія в Західній Африці (ГвінеяСьєрра-Леоне, Ліберія, НігеріяСенегал). Станом на 22 серпня 2014 року Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) було зафіксовано 2615 випадків захворювання, з яких 1427 закінчилися смертю і епідемія продовжує наростати.

Вірус Ебола передається при прямому контакті з кров'ю, виділеннями, органами або іншими рідинами організму інфікованої людини. Мисливці часто заражаються при білуванні кажанів, мавп, інших заражених тварин, а потім передають інфекцію іншим людям. Працівники охорони здоров'я часто інфікуються вірусом Ебола під час догляду за пацієнтами унаслідок тісних контактів за відсутності відповідних заходів інфекційного контролю і належних бар'єрних методів захисту. Вірус Ебола виявляється в багатьох рідинах, що обумовлює інтенсивний штучний контактно-побутовий шлях зараження (через випадкове порушення цілісності шкіри, слизових оболонок). Існує можливість випадкового потрапляння виділень від хворих людей до слизових носа, ротоглотки, очей здорових, які не були закриті масками чи захисними окулярами. Гарячка Ебола також не поширюється через їжу, воду, трансмісивно (тобто, через укус комах).

Хворіють переважно дорослі. Хворі, які інфікувались у природних осередках, самі стають джерелом зараження у своїх сім'ях і лікарнях, де при тісному контакті відбуваються повторні зараження.

Вхідними воротами інфекції є слизові оболонки і мікротравми на шкірі.

Інкубаційний період становить від 4 до 21 днів (частіше 7—8 днів). Різна тяжкість хвороби і частота летальних наслідків пов'язана з біологічними відмінностями виділених штамів вірусів.

Для гарячки Ебола характерний гострий початок із симптомів вираженої інтоксикації, швидке підвищення температури до 38-39 °C тривалістю 5—7 днів, сильний головний біль, біль у суглобах та м'язах. Дещо пізніше з'являється сухий кашель, сухість і пирхо?та в горлі, колючий біль у грудній клітці. На 2—3-й день хвороби з'являється біль у животі, нудота, пронос, в результаті чого можливий розвиток дегідратації (зневоднення). В окремих випадках на 4-5-й день хвороби може з'являтись плямистий висип. Висип зберігається до 10—14-го дня хвороби, супроводжується лущенням шкіри. З 3-6-го дня хвороби можуть ускладнюється процес ковтання і геморагічний синдром (підвищена кровоточивість), який проявляється шкірними крововиливами, «кривавими сльозами», кровотечами з ясен, носа тощо. Прогресуючи, хвороба призводить до сильного зневоднення і втрати маси тіла. На пізній стадії нерідко уражається головний мозок, виникає сонливість, марення або кома. Смерть може наступити на 2-му тижні. Сприятливо хвороба триває декілька тижнів, прояви її зникають поступово.

Лікування спрямоване на зменшення явищ інтоксикації, геморагічним синдромом (підвищеною кровоточивістю), іншими проявами хвороби.

Профілактика

Необхідна належна медична ізоляція хворих, запобігання контакту медичних працівників і інших людей з вірусом — найбільш ефективний спосіб профілактики передачі хвороби від людини до людини.

У епідемічних ситуаціях проводять посилений нагляд і активне виявлення усіх підозрілих і ймовірних випадків із негайною ізоляцією хворих, а також усіх людей, що контактували з ними для щоденного медичного спостереження. Зона нагляду повинна залишатись під контролем протягом двох інкубаційних періодів після останнього летального випадку або після виписки останнього хворого. Важливим профілактичним заходом, що перешкоджає завезенню гарячки із ендемічних районів, є здійснення Міжнародної системи епідеміологічного нагляду, проведення протиепідемічних заходів.