ОБЕРЕЖНО, ОТРУЙНІ ГРИБИ ТА РОСЛИНИ!

otrujniЗбір грибів у наших лісах починається ранньою весною і закінчується пізньої осені, плодоносять гриби хвилями в залежності від погодних умов. Цікаво і дуже корисно збирати гриби, довгі прогулянки лісом, позитивні емоції - це насамперед відмінний відпочинок. Але найголовніше правило: перш ніж іти в ліс за грибами, необхідно ретельно вивчити ознаки різних видів грибів, щоб зуміти відрізнити справжні їстівні лісові гриби від отруйних. Лісові гриби дуже корисні для людини, в них містяться білки, жири, цукри і багато вітамінів. За твердженням медиків, вони покращують обмін речовин і зміцнюють нервову систему. Грибами також харчуються багато тварин, що живуть у лісах. 

Далі....

Вірус Ебола!

Ebola-virus-011Хвороба, яку спричинює вірус Ебола (гарячка Ебола, геморагічна гарячка Ебола,англ. Ebola feverлат. febris Ebola) — гостра вірусна хвороба, яка характеризується тяжким перебігом, високою летальністю, вираженою інтоксикацією,зневодненням, ураженням кровоносних судин багатьох органів.

Гарячка Ебола  входить до переліку хвороб, які здатні серйозно впливати на здоров'я населення і можуть швидко поширюватися в міжнародних масштабах.

В 2014 році зафіксована найтяжча епідемія в Західній Африці (ГвінеяСьєрра-Леоне, Ліберія, НігеріяСенегал). Станом на 22 серпня 2014 року Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) було зафіксовано 2615 випадків захворювання, з яких 1427 закінчилися смертю і епідемія продовжує наростати.

Вірус Ебола передається при прямому контакті з кров'ю, виділеннями, органами або іншими рідинами організму інфікованої людини. Мисливці часто заражаються при білуванні кажанів, мавп, інших заражених тварин, а потім передають інфекцію іншим людям. Працівники охорони здоров'я часто інфікуються вірусом Ебола під час догляду за пацієнтами унаслідок тісних контактів за відсутності відповідних заходів інфекційного контролю і належних бар'єрних методів захисту. Вірус Ебола виявляється в багатьох рідинах, що обумовлює інтенсивний штучний контактно-побутовий шлях зараження (через випадкове порушення цілісності шкіри, слизових оболонок). Існує можливість випадкового потрапляння виділень від хворих людей до слизових носа, ротоглотки, очей здорових, які не були закриті масками чи захисними окулярами. Гарячка Ебола також не поширюється через їжу, воду, трансмісивно (тобто, через укус комах).

Хворіють переважно дорослі. Хворі, які інфікувались у природних осередках, самі стають джерелом зараження у своїх сім'ях і лікарнях, де при тісному контакті відбуваються повторні зараження.

Вхідними воротами інфекції є слизові оболонки і мікротравми на шкірі.

Інкубаційний період становить від 4 до 21 днів (частіше 7—8 днів). Різна тяжкість хвороби і частота летальних наслідків пов'язана з біологічними відмінностями виділених штамів вірусів.

Для гарячки Ебола характерний гострий початок із симптомів вираженої інтоксикації, швидке підвищення температури до 38-39 °C тривалістю 5—7 днів, сильний головний біль, біль у суглобах та м'язах. Дещо пізніше з'являється сухий кашель, сухість і пирхо?та в горлі, колючий біль у грудній клітці. На 2—3-й день хвороби з'являється біль у животі, нудота, пронос, в результаті чого можливий розвиток дегідратації (зневоднення). В окремих випадках на 4-5-й день хвороби може з'являтись плямистий висип. Висип зберігається до 10—14-го дня хвороби, супроводжується лущенням шкіри. З 3-6-го дня хвороби можуть ускладнюється процес ковтання і геморагічний синдром (підвищена кровоточивість), який проявляється шкірними крововиливами, «кривавими сльозами», кровотечами з ясен, носа тощо. Прогресуючи, хвороба призводить до сильного зневоднення і втрати маси тіла. На пізній стадії нерідко уражається головний мозок, виникає сонливість, марення або кома. Смерть може наступити на 2-му тижні. Сприятливо хвороба триває декілька тижнів, прояви її зникають поступово.

Лікування спрямоване на зменшення явищ інтоксикації, геморагічним синдромом (підвищеною кровоточивістю), іншими проявами хвороби.

Профілактика

Необхідна належна медична ізоляція хворих, запобігання контакту медичних працівників і інших людей з вірусом — найбільш ефективний спосіб профілактики передачі хвороби від людини до людини.

У епідемічних ситуаціях проводять посилений нагляд і активне виявлення усіх підозрілих і ймовірних випадків із негайною ізоляцією хворих, а також усіх людей, що контактували з ними для щоденного медичного спостереження. Зона нагляду повинна залишатись під контролем протягом двох інкубаційних періодів після останнього летального випадку або після виписки останнього хворого. Важливим профілактичним заходом, що перешкоджає завезенню гарячки із ендемічних районів, є здійснення Міжнародної системи епідеміологічного нагляду, проведення протиепідемічних заходів.

ОБЕРЕЖНО,ГРИП!

Обережно, грип!

Грип – це вірусне захворювання, що розпочинається раптово і бурхливо, супроводжується лихоманкою, головними, м’язовими, суглобним болями, підвищеною температурою.
Інфікуватися можна не тільки при чханні і кашлі хворого та користуючись його речами, але й перебуваючи в приміщенні чи транспорті, де нещодавно знаходився хворий.
Хвороба перемагає тих, у кого недостатньо сильний імунітет. Тому, щоб не захворіти на грип у період епідемічного підвищення цього захворювання, слід вдаватися до ефективних профілактичних заходів:

  • зробити щеплення від грипу у поліклініках за місцем проживання;
  • звести до мінімуму відвідування місць з масовим перебуванням людей;
  • перед виходом з дому треба змазувати слизові оболонки носа 0,25% оксоліновою маззю;
  • використовувати марлеву (4 шарову) маску для захисту рота і носа під час перебування в транспорті та при спілкуванні з людьми;
  • провітрювати якомога частіше приміщення та проводити вологе прибирання;
  • часто та ретельно мити руки з милом або використовувати вологі серветки, що містять у своєму складі спирт.

Грип небезпечний своїми ускладненнями: запаленнями легенів, середнього вуха, гайморових пазух, бронхітами, враженням нирок, мозку, серця та інших органів. Він особливо небезпечний для дітей, людей похилого віку, хронічно хворих.
Якщо ви захворіли, необхідно залишитися вдома, негайно викликати лікаря та дотримувати всі його рекомендації.
Обов’язково ізолюйте хворого від інших членів сім’ї, виділіть йому окремий посуд та речі особистої гігієни.

Як попередити зараження грипом :

  • обмежте перебування у місцях масового скупчення людей;
  • уникайте контакту з особами, які мають прояви грипозної інфекції;
  • часто провітрюйте приміщення;
  • часто мийте руки з милом;
  • намагайтеся не торкатися очей, носа або рота немитими руками;
  • уникайте обіймів, поцілунків і рукостискань;
  • прикривайте ніс і рот при чханні або кашлі одноразовою носовою серветкою, яку відразу ж після використання викиньте;
  • носіть двошарову марлеву пов’язку або разову маску, міняйте її кожні 4 години;
  • споживайте харчові продукти з високим вмістом вітамінів, або вітамінні та інші препарати, що підвищують захисні сили організму;
  • вживайте мед та інші продукти бджільництва, цибулю, часник, чорну редьку, хрін, трав’яні чаї;
  • змазуйте слизові оболонки носа 0,25% оксоліновою маззю перед виходом із дому;
  • зробіть собі та своїм дітям щеплення від грипу у поліклініках за місцем проживання.

Якщо у Вас в родині хтось захворів, то:

  • покладіть хворого в ліжко і негайно викличте лікаря;
  • не займайтеся самолікуванням. Медикаментозне лікування хворому призначає тільки лікар!
  • розташуйте хворого в окремій кімнаті або огородіть ширмою;
  • виділіть йому індивідуальний посуд, рушник, предмети особистої гігієни;
  • не допускайте контакту хворого із здоровими членами сім’ї, окрім особи, яка доглядає за ним;
  • одягніть двошарову марлеву пов’язку або разову маску, мийте руки з милом після кожного контакту з хворим;
  • провітрюйте приміщення декілька разів на добу;
  • робіть вологе прибирання приміщень оселі;
  • майте разові носові серветки і корзину для їх використання;
  • давайте хворому пити багато рідини до приходу лікаря;
  • підвищувати свій імунітет, споживаючи харчові продукти з високим вмістом вітамінів, або вітамінні та інші препарати, що підвищують захисні сили організму.

Пам?ятка для батьків

Що повинні виконувати батьки, щоб попередити зараження грипом дітей:

  • особистим прикладом виховувати у дітей дотримання правил особистої гігієни та ретельно їх виконувати;
  • обмежувати перебування дітей у місцях масового скупчення людей;
  • носити двошарову марлеву пов?язку або разову маску, міняти її кожні 4 години;
  • мити руки з милом протягом 20 секунд;
  • споживати харчові продукти з високим вмістом вітамінів, або вітамінні та інші препарати, що підвищують захисні сили організму;
  • якщо немає алергічних проявів, давати мед та інші продукти бджільництва, цибулю, часник, чорну редьку, хрін, трав?яні чаї;
  • прикривати ніс і рот при чханні або кашлі одноразовою носовою серветкою, яку відразу ж після використання потрібно викидати;
  • змазувати слизові оболонки носа 0,25% оксоліновою маззю або олійним настоєм часнику з цибулею.

Які ознаки захворювання у дитини повинні примусити батьків негайно звернутися за медичною допомогою:

  • скарги на сильний головний біль;
  • прискорене або ускладнене дихання;
  • синюшність навколо рота, інших шкірних покровів;
  • поява на тілі крововиливів (навіть дуже маленьких), носової кровотечі;
  • висока температура тіла;
  • відмова від пиття;
  • важко розбудити дитину, відсутня її реакція на звернення;
  • надмірне збудження або поява судом;
  • поява блювання, часті рідкі випорожнення;
  • відсутність сечовипускання або сліз під час плачу.

Що робити, якщо дитина захворіла на грип:

  • залишити вдома;
  • покласти в ліжко і негайно викликати лікаря;
  • розташувати в окремій кімнаті або огородити ширмою;
  • виділити індивідуальний посуд, рушник, предмети особистої гігієни;
  • одягнути двошарову марлеву пов?язку або разову маску;
  • мити руки з милом після кожного контакту з хворою дитиною;
  • провітрювати приміщення декілька разів на добу;
  • робити вологе прибирання приміщень оселі з використанням дезінфікуючих засобів;
  • давати хворій дитині пити багато рідини до приходу лікаря (сік, негазована вода, морс, компот тощо).

ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ ДІТЕЙ

Найхарактерніші дитячі захворювання
 
Звичайно, діти не до кінця усвідомлюють небезпеку інфекційних захворювань і, нехтуючи правилами особистої гігієни, часто хворіють на хвороби, які умовно можна назвати дитячими інфекціями. Крім того, це явище спричинюється ще й тим, що дитячий організм менш багатий на антитіла, ніж організм дорослої людини, у якої вже є стійкий імунітет. 

Отже, найпоширенішими інфекційними захворюваннями серед дітей є кір, краснуха, розеола, вітряна віспа, коклюш, паратиф та інші.


Кір. Інкубаційний період — 9—16 днів. Починається захворювання як простуда у тяжкій формі, що має тенденцію до посилення. Очі червоніють і сльозяться. У дитини спостерігається сильний і сухий кашель. Температура підвищується з кожним днем, приблизно на четвертий день за вухами з'являються рожеві плями, які згодом поширюються на обличчя і все тіло. Плями з часом набувають темного забарвлення. Температура залишається високою, доки плями вкривають все тіло, а потім вона поступово починає знижуватися.
Якщо температура залишається високою, то слід думати про ускладнення хвороби. Ускладненнями можуть бути бронхіт, пневмонія, вушні абсцеси тощо. Доки тримається висока температура, дитина не має апетиту і може їсти тільки рідку їжу. Якщо світло дратує дитину, слід зашторити вікна. Раніше вважалося, що світло сприяє розвиткові кору, але тепер встановлено, що це не так. У кімнаті має бути тепло. Не можна допускати до дитини людей з ознаками простуди, оскільки саме мікроби є причиною ускладнень. Полегшити перебіг захворювання можна своєчасним введенням гамма-глобуліну, дія якого триває близько двох тижнів.

Краснуха. Інкубаційний період — 12—20 днів. Ознак простуди майже немає. Може спостерігатися лише почервоніння у горлі. Температура рідко коли перевищує 38,5 °С і дитина може почуватися нормально. В перший день захворювання з'являється сип, який має вигляд плоских рожевих плям, які потім стають блідішими і зливаються, так що тіло має вигляд одного суцільного запалення. Найхарактерніший показник краснухи — сильне збільшення і запалення лімфатичних вузлів за вухами і на шиї. Вони можуть набрякати ще до виявлення ознак захворювання.

Краснуха небезпечна також для жінок на перших трьох місяцях вагітності, оскільки це може негативно вплинути на плід. За тиждень краснуха проходить, якщо не з'являються ускладнення. Лікувальні заходи призначає лікар-інфекціоніст.

Розеола. Менш розповсюджене інфекційне захворювання, трапляється у віці 1—3 роки. Інкубаційний період триває кілька днів, після чого температура швидко підвищується, але дитина не виглядає дуже хворою. Інколи в перші дні можуть спостерігатися судоми. Через 2—3 дні температура знижується до нормальної і з'являється сип, схожий на сип під час захворювання на кір. Ще через 2 дні сип зникає. Дитина в цей період може бути капризною. Можливість ускладнень виключена.

Вітряна віспа. Інкубаційний період — 10—12 днів. Першою ознакою захворювання є виникнення прищиків на обличчі і тілі. Біля основи прищиків шкіра червона. Згодом вони лопаються і утворюється кірочка, а нові з'являються протягом чотирьох днів. У дорослих дітей може бути головний біль і загальна слабкість за день до появи віспин. Маленька ж дитина не помічає таких симптомів. Спочатку температура тримається в нормі, а потім підвищується. Віспини, як правило, сверблять.
Дитину тримають у ліжку протягом появи нових віспин. Свербіння можна частково зняти теплою ванною, в якій розчинено соду чи розчинний крохмаль. Зривати кірочку з пухирів неприпустимо. Хворого ізолюють до п'ятого дня від появи останньої віспини. Засохлі кірочки віспин не заразні.

Коклюш. Інкубаційний період — 5—14 днів. Першого тижня у дитини з'являється нежить і сухий кашель. Нежить згодом проходить, а кашель залишається. Тільки наприкінці другого тижня може з'явитися підозра на коклюш. Спостерігається судорожний кашель (8—10 раз на одному диханні), після тривалих нападів кашлю може початися блювання. Сильний кашель на початку першого тижня свідчить про те, що дитина захворіла на коклюш. Це захворювання може тривати від 4 тижнів до 2—3 місяців і становить надзвичайну небезпеку, особливо для дітей віком до двох років. Головна небезпека у загальному виснаженні організму й ураженні нервової системи. Більшість дітей відчувають себе краще, якщо в приміщенні прохолодно, але слід уникати переохолодження. Карантин триває протягом двох тижнів від зменшення кашлю. Якщо з хворим контактувало немовля, останньому слід негайно зробити ін'єкцію проти коклюшу, оскільки для немовляти коклюш так само небезпечний, як і чума.

Паратиф. Інкубаційний період — 11—23 дні. Це захворювання слинних залоз, які розташовані у впадині біля мочки вуха. Спочатку запалена залоза заповнює впадину, а потім набрякає увесь бік шиї. Дитина скаржиться на біль біля вуха і у горлі за день до появи пухлини. Температура спочатку невисока, але вона може піднятися на 2 — 3 день. Паратиф у середньому триває до 7—10 днів. Слід пам'ятати, що у хлопчиків у період статевого дозрівання інфекція може пошкодити одне чи обидва яєчка, а це може бути причиною безпліддя. Паратиф — заразне захворювання і, як вважає більшість спеціалістів, на нього можна перехворіти два рази.

Дитину тримають у ліжку, доки не спаде набряк на шиї. Деякі діти не можуть їсти кислі продукти, оскільки це подразнює запалені залози, але інші із задоволенням їдять лимони, що вкрай важливо для підвищення опірності організму. Необхідна обов'язкова консультація лікаря щодо засобів лікування і вкрай важливо правильно встановити діагноз, оскільки звичайне запалення лімфатичних вузлів, які розташовані поруч із слинними залозами, потребує зовсім іншого лікування.

Скарлатина. Інкубаційний період — 7—8 днів. Починається вона найчастіше запаленням зіва, блюванням, високою температурою, головним болем. Через 1—2 дні на теплих, вологих ділянках шкіри — в промежині, пахвинних ямках — виникає сип, який має вигляд однорідного почервоніння. Потім сип може поширитися на інші ділянки тіла, але навколо рота шкіра завжди залишається блідою. Горло дуже червоне. Починає червоніти і язик.

Скарлатина спричинюється стрептококовою інфекцією, дитина може її отримати від людей, що хворіють на ангіну, чи просто від носіїв стрептококів. Нагляд лікаря повинен забезпечуватися протягом усього періоду хвороби. Слід повідомляти про всі нові симптоми, як то: пухлини на шиї, червона сеча, біль у суглобах, повернення високої температури тощо. Крім того, підступність хвороби полягає у виникненні ускладнень уже після того, як дитина повністю одужала. Причина — переохолодження організму протягом 10—15 днів після зникнення останніх симптомів.

Дифтерія. Інкубаційний період — 5—8 днів. Дуже небезпечне захворювання, яке можна попередити. Якщо дитина одержала три ін'єкції проти дифтерії в перший рік життя, а потім додаткові щеплення в один рік і кожні наступні три роки, вона практично захищена від захворювання на дифтерію.  Хвороба починається із загальної слабкості,  почервоніння у горлі і високої температури.  На мигдаликах утворюються білі плями, які можуть поширитися на все горло. З'являється кашель,  утруднюється дихання.  Як  правило, дигину у разі підозри на дифтерію госпіталізують.

Поліомієліт. Інкубаційний період — 1—2 тижні. Епідемії найчастіше спостерігаються влітку та восени. Захворювання починається, як і більшість інших інфекцій, з головного болю, високої температури. Може спостерігатися блювання, запор чи пронос. У тяжких випадках може настати параліч кінцівок. Лікарі вважають, що переохолодження та перевтома роблять дитину вразливішою до захворювання. Діти влітку часто купаються у річці, тому не можна дозволяти їм робити це до посиніння шкіри і стукання зубів. Способи полегшення перебігу захворювання не відомі, але, з іншого боку, у більшості дітей воно відбувається без виникнення паралічу, а якщо він буває, то проходить безслідно. Стан хворої дитини покращується за умови належного догляду. Інколи параліч все ж таки залишається, тому необхідно завчасно попередити хворобу. Вакцина Солка, що виготовляється з вірусу поліомієліту, допомагає організму виробити відповідні антитіла і попередити паралітичну стадію, але вона не допоможе, якщо дитина вже контактувала з хворими.

Туберкульоз. Інкубаційний період невизначений. Це захворювання проходить по-різному у дітей і дорослих. У дорослих у легенях розвивається «пляма» чи «рубець», що поступово росте,   і  його  легко  визначити  за  допомогою  флюорографії. Захворювання має такі симптоми, як кашель з мокротою, відсутність апетиту, швидка втомлюваність, підвищення температури, схуднення. У дітей же туберкульоз має інші форми. В перші роки життя опірність організму невелика, і інфекція може поширитися на все тіло. Тому не можна ні в якому разі допускати контакту немовляти з хворими на туберкульоз. У дітей старшого віку ця хвороба проходить у легкій формі, її перебіг можна навіть не помітити. В окремих випадках може спостерігатися   блідість,   роздратованість,   втома,   кашель. Туберкульоз може вражати легені, кістки, шийні лімфатичні вузли, але найчастіше ураження зазнають лімфатичні вузли біля основи легенів. У більшості випадків одужання відбувається протягом року чи двох, якщо додержувати правильного догляду відповідно до рекомендацій лікаря. На тяжку форму хворіють також підлітки, тому в Україні з метою виявлення захворювання на ранніх стадіях впроваджуються так звані туберкулінові випробування (реакція манту), які роблять усім без винятку дітям, починаючи з трирічного віку. Якщо після введення препарату шкіра в місці уколу червоніє і набрякає ( позитивна реакція), то в організмі є або була паличка туберкульозу. Але це не означає, що є захворювання. Позитивна ре-акція вказує на захворювання тільки у немовлят, а у старшому віці — на інфікування. Якщо в організмі була інфекція, то позитивна реакція зберігається на все життя. Коли, крім позитивної реакції на туберкулін, спостерігається кашель та інші симптоми, потрібне рентгенологічне дослідження для підтвердження діагнозу, і у випадку захворювання слід негайно почати лікування спеціальними методами. Крім того, обстеження проходять усі члени родини і люди, з якими хворий спілкується, щоб виявити джерело інфекції.

Діти, звичайно, хворіють і на хвороби, притаманні усім — ангіну, пневмонію, бронхіт, різні захворювання шкіри, специфічні захворювання органів. Слід пам'ятати, що діти не знають, з якою небезпекою вони можуть стикатися, тому відповідальність за їхнє здоров'я повністю лежить на батьках, вихователях, учителях.