ОБЕРЕЖНО: КІР!!!

Як вберегтися від дифтерії та туберкульозу

ttttЯк вберегтися від дифтерії та туберкульозу

 

 

 

 

Спалювання листя

Із настанням теплої погоди зростає імовірність виникнення пожеж, особливо через спалювання сухої трави. Значну кількість виїздів пожежними підрозділами здійснено в наслідок цього явища. У зв’язку з цим, Фастівський РС ГУ ДСНС України у Київській області закликає населення відмовитися від самовільного випалювання, яке призводить до масштабних пожеж житлових будинків, господарчих будівель та лісових пожеж.

Шановні громадяни!

         Окрім безпосередньої загрози людському здоров’ю, спалювання листя і сухої трави руйнує ґрунтовий покрив, знищує ґрунтоутворюючі мікроорганізми.

         Упорядковуються території підприємств, установ, приватних присадибних ділянок. Робиться добра справа, скерована на оздоровлення навколишнього середовища. Але нерідко такі прибирання супроводжуються спалюванням сміття, опалого листя та сухостою. А між тим, це дуже шкодить навколишньому середовищу, виникає ризик виникнення пожеж.

         При спалюванні трави на присадибних ділянках виникає загроза перекидання вогню на житлові будинки, особливо за сухої вітряної погоди. При спалюванні висохлої рослинності вздовж доріг існує загроза неконтрольованого поширення вогню. Дим може надовго зависати в повітрі, погіршуючи видимість на дорогах. Викладені факти є неспростовним доказом того, що спалювання рослинних решток завдає численних загроз довкіллю та здоров’ю людини.

         Самовільне спалювання сухої рослинності та її решток передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність. Такі дії загрожують навколишньому середовищу та становлять небезпеку  життю людей.

         Гасіння таких пожеж тягне за собою значні затрати коштів, які станом на сьогоднішній день вкрай необхідні нашій державі. Давайте спробуємо зберегти наш район від масових пожеж, в які можуть перерости найменші загорання сухої трави та сміття. Будьте пильними та уважними до себе та оточуючих Вас людей. Не дозволяйте своїм близьким та знайомим проводити спалювання сухої рослинності та сміття. Почнемо формувати свою свідомість та культуру ставлення до навколишнього середовища з себе.

Будьте відповідальними за свої вчинки !

ВОГОНЬ НЕ ПРОБАЧАЄ ПОМИЛОК

5 страв для розумників

П’ять кращих страв для розумників

   Кожен день дитини насичений новими відкриттями і враженнями. Адже його оточує стільки всього цікавого! Постійно хочеться робити нові й нові відкриття.

   А для того, щоб дитина нормально розвивався не достатньо тільки логічних занять. Потрібно ввести в раціон дитини продукти, корисні для мозку, які забезпечать організм глюкозою, вітамінами і мікроелементами. Сніданок для дитини обов’язковий. Після смачного і корисного сніданку будь-яка інформація засвоюється набагато краще, а організм заряджається енергією. Краще всього підходять продукти з цільного зерна – каші і пластівці. Вони довше перетравлюються, з-за чого відбувається поступове всмоктування глюкози, і вона швидше засвоюється. Не менш корисні ягоди і фрукти. У них міститься багато вітамінів і фруктози.

     Молочна каша – відмінно підійде для сніданку. Якщо в неї додати варення або сухофрукти, користь тільки збільшиться. Після такої корисної їжі будь-які заняття з дитиною пройдуть на відмінно.

     Не забувайте, що для дитини дуже важливо приймати їжу в один і той же час. Якщо дитина не може дотерпіти до обіду і просить перекусити, не варто йому відмовляти. Не готуйте одні й ті ж страви. Чим частіше ви будете дивувати новими стравами, і чим різноманітнішим буде його раціон, тим кмітливим виросте учень. Отже, п’ять кращих страв для розумників:

1. М’ясо – хороший джерело заліза. А як відомо, його недолік може стати причиною порушення концентрації, проблем з увагою і навчанням. Бажано подавати м’ясо разом з овочами, приготованими на пару, так воно краще засвоюється.

2. Риба – вважається їжею для розуму. Все це завдяки вмісту великої кількості йоду, який впливає на пам’ять і мислення. Вибираючи рибу, віддайте перевагу жирним сортам: сьомга, лосось, сардини.

3. Яйця – джерело ніацину, який необхідний для живлення мозку. Плюс до цього, вони містять вітаміни та мікроелементи, необхідні для нормального розвитку дитини.

4. Масло – (вершкове або рослинне) містить холестерин, який є головним будівельним матеріалом для клітин мозку. Дитина повинна отримувати щодня.

5. Горіхи і насіння – збагачують організм цинком, який відповідає за інтелектуальний розвиток і мислення.

Запобігання булінгу в шкільному середовищі.

Дитина в ситуації шкільного насилля.

Запобігання булінгу в шкільному середовищі.

     Булінг (англ. bully – залякувати, цькувати) – це прояв агресії з подальшим залякуванням особистості і появою можливості її повного підпорядкування собі і своїм

інтересам.

     Найчастіше жертвами шкільного насилля стають учні, які мають:

·       фізичні недоліки або вади – ті, що носять окуляри, діти зі зниженим слухом або з руховими порушеннями;

·       особливості поведінки – замкнуті або імпульсивні;

·       особливості зовнішності – руде волосся, веснянки, виступаючі вуха, криві ноги, особлива форма голови, вага тіла (повнота або худорлявість) тощо;

·       страх перед школою;

·       відсутність досвіду життя в колективі (так звані «домашні» діти);

·       певні хвороби;

·       низький рівень інтелекту і труднощі у навчанні;

·       обдаровані діти;

·       неохайні (мають брудні речі, неприємний запах);

·       фізично слабкі, невпевнені, емоційно реагуючі, тривожні.

  

До чого може призвести булінг?

     Булінг впливає на всіх, хто бере в ньому участь або спостерігає, та має деструктивні наслідки в майбутньому житті.

     Ті, хто піддаються булінгу:

– втрачають відчуття емоційної та фізичної безпеки, довіри до місця, у якому мають перебувати щодня;

– відчувають безпорадність і страх від постійної загрози. Булінг провокує тривожні та депресивні розлади, пригнічує імунітет, що підвищує вразливість до різних захворювань;

– втрачають повагу до себе. Страхи та невпевненість руйнують здатність до формування та підтримки стосунків з однолітками, що призводить до відчуття самотності;

– втрачають інтерес до різних форм активності та не можуть нормально навчатися. У деяких випадках можна простежити зв’язок між потерпанням від булінгу та розладами харчуванням (анорексії та булімії), емоційної сфери (депресіями та суїцидальною поведінкою).

     Ті, хто булять:

– частіше за інших потрапляють у ситуації, де проявляється насилля та порушуються закони;

– частіше беруть участь у бійках, причетні у вандалізмі, залучаються до ранніх статевих стосунків, мають досвід вживання алкоголю та наркотичних речовин.

     Ті, хто вимушені спостерігати:

– часто страждають від відчуття безпорадності, етичного конфлікту: втрутитись у ситуацію булінгу чи ж залишитись осторонь;

– потерпають від депресивних станів чи перезбудження, намагаються менше відвідувати школу.

     Навіть поодинокий випадок булінгу залишає глибокий емоційний слід, що робить проблему найпоширенішою причиною звернень до дитячого психолога.

    

     Поради батькам для того, щоб їх дитина не стала «вигнанцем» (учасником булінгу)  

     Для того щоб запобігти потраплянню дитини до групи ризику, вони можуть порадити дитині:
– не намагатися виділятися серед інших, якщо немає для цього підстав;
– не хвалитися своїм матеріальним становищем, батьками, сучасними гаджетами;
– не зазнаватися і не задиратися, не показувати свою перевагу над іншими;
– не ябедничати і не підлизуватися до вчителів;
– не ігнорувати «рішення» класу, якщо вони не суперечать моральним нормам не пливти проти течії свого «колективу»;
– не давати приводу для приниження почуття власної гідності;
– не демонструвати свою фізичну силу;
– не звертатися до жалості оточуючих у зв’язку зі своїми хронічними захворюваннями або якимись фізичними вадами;
– більше не показувати свою слабість.
     Можна порадити своїй дитині також:
– знайти спільну мову з кожним учнем у класі;
– відшукати собі друга серед ровесників, а краще не одного;
– запрошувати однокласників у гості;
– не намагатися завжди перемагати у своїх суперечках з ровесниками;
– навчитися програвати і поступатися, якщо дитина справді не права;
– навчитися поважати думку своїх однокласників.

     Якщо профілактичні заходи не допомогли і дитина все ж стала жертвою булінгу, батьки повинні:
– звернути увагу на те, що трапилося з дитиною і контролювати ситуацію;
– спробувати зрозуміти справжню причину того, що сталося з дитиною;
– переконатися, що дитина дійсно стала жертвою шкільного булінгу;
– повідомити про це вчителя і шкільного психолога;
– спільно з дитиною та працівниками школи спробувати знайти шляхи виходу з ситуації, що склалася;
– якщо дитина була дуже налякана і приголомшена тим, що трапилося, не відправляти її наступного дня до школи;
– при важких переживаннях стресу спробувати перевести дитину до іншого класу або навіть школи;
– при посттравматичному стресовому синдромі негайно звернутися до фахівців.

  

   ЯК БАТЬКАМ І ВЧИТЕЛЯМ ЗАПОБІГТИ БУЛІНГУ?

     Швидка та доречна реакція дорослих (батьків і вчителів) на ситуацію булінгу повертає дітям відчуття безпеки та захищеності, демонструє, що насилля не прийнятне. Саме тому, як тільки ви побачили або дізналися про булінг:

1.       Негайно втручайтесь та зупиняйте насилля – булінг не можна ігнорувати.

2.       Зберігайте спокій та будьте делікатними, не примушуйте дітей публічно говорити на важкі для них теми. Краще вести розмову наодинці, або в малих групах.

3.       Уникайте слів жертва чи агресор – це призводить до стигматизації.

4.       Не намагайтеся ставати на чийсь бік або викликати відчуття провини до того, хто потерпає від булінгу. Так ви закріплюєте поведінку жертви.

5.       Пояснюйте, які саме дії є насиллям і чому їх необхідно припинити.

6.       Не вимагайте публічних вибачень. Це може загострити ситуацію.

7.       Допоможіть дітям зрозуміти, що таке булінг і як протистояти йому безпечно.

8.       Спілкуйтеся з дітьми. Прислухайтеся до них. Знайте їхніх друзів, запитуйте про школу, розумійте їхні проблеми.

9.       Заохочуйте дітей робити те, що вони люблять. Інтереси і хобі можуть підвищити довіру, допомогти дітям здружитися і попередити схильність до булінгу.

10.  Показуйте приклад ставлення до інших із добротою та повагою.

До роботи з профілактики та подолання булінгу необхідно залучати всіх учасників навчально-виховного процесу – батьків, адміністрацію, учнів, педагогів.

Тільки спільними зусиллями можна впоратися з дитячою агресією та жорстокістю.

Викресли булінг зі свого життя!