Обережно бурульки!

Нестійкі погодні умови – відлига вдень і заморозки вночі та значне нагромадження снігового покриву на покрівлях будинків сприяють активному утворенню бурульок та призводять до сповзання снігу, особливо зі старих будинків з похилим дахом, виступаючих архітектурних частин будівель.

Застерігаємо: йдучи повз будинків у період танення снігу, необхідно обходити ділянки, де звисають бурульки, бути особливо уважним. Проходячи ці місця, спершу необхідно впевнитись у відсутності загрози падіння льодових наростів та бурульок.

По можливості слід триматись на відстані 3-5 метрів від будинків та інших споруд, вибираючи найбільш безпечний маршрут руху вулицями міста. Ні в якому разі не заходити за спеціальні огорожі, якими огороджені небезпечні місця.

         Щоб не стати жертвою крижаних бурульок, які можуть впасти на пішохода з настанням потепління необхідно:

  • проходячи повз будинків або біля високих дерев, необхідно переконатися у відсутності загрози падіння льодових наростів;
  • не ходити під дахом будівель, а також під балконами, де навислі бурульки;
  • пішоходам не заходити за межі встановлених огорож, а в місцях їх відсутності самому звернути увагу на наявність небезпечних утворень з криги і снігу на дахах будинків;
  • Відповідним службам різного підпорядкування попереджувати про необхідність своєчасного усунення небезпеки падіння крижаних бурульок на пішоходів і можливих наслідків таких надзвичайних ситуацій, особливу увагу звертати на роз’яснювальну роботу серед школярів.

         Пам’ятайте, що дотримання цих основних заходів безпеки та порад дозволить вам уникнути трагедії.

Будьте пильними, бережіть себе!

 

Інформаційні матеріали щодо вибухонебезпечних предметів

                                        ОБЕРЕЖНО   ВИБУХИ!   

 

ПАМ’ЯТАЙТЕ!

  обгородіть  місце знаходження вибухонебезпечних предметів;

      нікого не допускати до цього місця, для чого організувати за допомогою місцевих жителів чергування до прибуття представників влади;

 

ПАМ’ЯТАЙТЕ!

        повідомте про факт виявлення вибухо-небезпечних предметів органи влади, міліцію, військовий комісаріат, управління з питань надзвичайних ситуацій.

Виявлені вибухонебез-печні предмети знищу-ються підриванням на місцях або на спеціаль-них полігонах відповідно підготовленими фахівцями.

     
     

 Детальніше...

http://www.mon.gov.ua/ua/activity/education/security/1421055148/

http://child.mns.gov.ua/

Вірус Ебола!

Ebola-virus-011Хвороба, яку спричинює вірус Ебола (гарячка Ебола, геморагічна гарячка Ебола,англ. Ebola feverлат. febris Ebola) — гостра вірусна хвороба, яка характеризується тяжким перебігом, високою летальністю, вираженою інтоксикацією,зневодненням, ураженням кровоносних судин багатьох органів.

Гарячка Ебола  входить до переліку хвороб, які здатні серйозно впливати на здоров'я населення і можуть швидко поширюватися в міжнародних масштабах.

В 2014 році зафіксована найтяжча епідемія в Західній Африці (ГвінеяСьєрра-Леоне, Ліберія, НігеріяСенегал). Станом на 22 серпня 2014 року Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) було зафіксовано 2615 випадків захворювання, з яких 1427 закінчилися смертю і епідемія продовжує наростати.

Вірус Ебола передається при прямому контакті з кров'ю, виділеннями, органами або іншими рідинами організму інфікованої людини. Мисливці часто заражаються при білуванні кажанів, мавп, інших заражених тварин, а потім передають інфекцію іншим людям. Працівники охорони здоров'я часто інфікуються вірусом Ебола під час догляду за пацієнтами унаслідок тісних контактів за відсутності відповідних заходів інфекційного контролю і належних бар'єрних методів захисту. Вірус Ебола виявляється в багатьох рідинах, що обумовлює інтенсивний штучний контактно-побутовий шлях зараження (через випадкове порушення цілісності шкіри, слизових оболонок). Існує можливість випадкового потрапляння виділень від хворих людей до слизових носа, ротоглотки, очей здорових, які не були закриті масками чи захисними окулярами. Гарячка Ебола також не поширюється через їжу, воду, трансмісивно (тобто, через укус комах).

Хворіють переважно дорослі. Хворі, які інфікувались у природних осередках, самі стають джерелом зараження у своїх сім'ях і лікарнях, де при тісному контакті відбуваються повторні зараження.

Вхідними воротами інфекції є слизові оболонки і мікротравми на шкірі.

Інкубаційний період становить від 4 до 21 днів (частіше 7—8 днів). Різна тяжкість хвороби і частота летальних наслідків пов'язана з біологічними відмінностями виділених штамів вірусів.

Для гарячки Ебола характерний гострий початок із симптомів вираженої інтоксикації, швидке підвищення температури до 38-39 °C тривалістю 5—7 днів, сильний головний біль, біль у суглобах та м'язах. Дещо пізніше з'являється сухий кашель, сухість і пирхо?та в горлі, колючий біль у грудній клітці. На 2—3-й день хвороби з'являється біль у животі, нудота, пронос, в результаті чого можливий розвиток дегідратації (зневоднення). В окремих випадках на 4-5-й день хвороби може з'являтись плямистий висип. Висип зберігається до 10—14-го дня хвороби, супроводжується лущенням шкіри. З 3-6-го дня хвороби можуть ускладнюється процес ковтання і геморагічний синдром (підвищена кровоточивість), який проявляється шкірними крововиливами, «кривавими сльозами», кровотечами з ясен, носа тощо. Прогресуючи, хвороба призводить до сильного зневоднення і втрати маси тіла. На пізній стадії нерідко уражається головний мозок, виникає сонливість, марення або кома. Смерть може наступити на 2-му тижні. Сприятливо хвороба триває декілька тижнів, прояви її зникають поступово.

Лікування спрямоване на зменшення явищ інтоксикації, геморагічним синдромом (підвищеною кровоточивістю), іншими проявами хвороби.

Профілактика

Необхідна належна медична ізоляція хворих, запобігання контакту медичних працівників і інших людей з вірусом — найбільш ефективний спосіб профілактики передачі хвороби від людини до людини.

У епідемічних ситуаціях проводять посилений нагляд і активне виявлення усіх підозрілих і ймовірних випадків із негайною ізоляцією хворих, а також усіх людей, що контактували з ними для щоденного медичного спостереження. Зона нагляду повинна залишатись під контролем протягом двох інкубаційних періодів після останнього летального випадку або після виписки останнього хворого. Важливим профілактичним заходом, що перешкоджає завезенню гарячки із ендемічних районів, є здійснення Міжнародної системи епідеміологічного нагляду, проведення протиепідемічних заходів.

Запобігання дитяому травматизму

Запобігання дитячому травматизму

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ НА ВОДІ І НА ЛЬОДУ  ВЗИМКУ

1.Забороняється виходити на недостатньо міцний лід.

2.Граючись снігом, треба бути дуже обережним. Кинута в людину сніжка може завдавати чималих травм. Обмерзла кригою сніжка не тільки травмуватиме людину, але й розіб’є вікно, а його відламки можуть травмувати людей, які знаходяться внизу.

3.Не грайте у хокей шайбами і клюшками, які зробили самі.

4.Дозволяється кататися на ковзанах тільки на міцному льоду, який не має розщілин.

5.Під час сильних морозів треба слідкувати, щоб не було відмороження рук, ніг, вух. Після переохолодження, негайно знайти тепле приміщення.

                                                  РЯТУВАННЯ ПОТОПАЮЧОГО.

Особі, яка провалилась під лід, необхідно подати мотузку, дошку, одяг, не підходячи близько до неї. Якщо лід крихкий, треба лягти на нього. Не поспішаючи, треба допомогти постраждалому вибратися з води.

                                           НАДАННЯ ДОПОМОГИ ВРЯТОВАНОМУ.

1.Витягнути постраждалого з води та негайно відправити кого - небудь за лікарем.

2.Чекати прибуття лікаря, прийняти міри для надання першої допомоги.

3.Якщо постраждалий не втратив свідомість, треба енергійно розтерти йому тіло, надіти суху білизну, напоїти гарячим чаєм чи кавою.

4.Якщо постраждалий втратив свідомість але є дихання та пульс, треба піднести до носа ватку з нашатирним спиртом, розтерти тіло.

5.Взимку або в холодну погоду треба постраждалого відправити у приміщення, палатку чи машину, зняти мокрий одяг, зробити компрес з одеколону, води або спирту, надіти сухий одяг, напоїти гарячим чаєм або кавою.

6.Якщо постраждалий знепритомнів, треба зробити штучне дихання або зовнішній масаж серця. Штучне дихання та зовнішній масаж серця треба робити послідовно, доки постраждалий почне дихати сам і негайно відправити у лікарню.