ОБЕРЕЖНО ПЕДИКУЛЬОЗ!

Деталі

Категорія: Безпека життєдіяльності

Опубліковано: Понеділок, 06 лютого 2017, 12:50

Автор: Super User

Перегляди: 1045

Профілактика педикульозу

Шановні батьки!

З настанням осінньо-зимового періоду традиційно збільшується кількість хворих на педикульоз серед дітей. Наполегливо просимо як мінімум раз в три дні ретельно оглядати волосся дитини, при підозрі на виявлення педикульозу не допускати дитину до занять, повідомити адміністрацію закладу або класного керівника (можна анонімно) про факт хвороби для вжиття нами заходів про нерозповсюдженню педикульозу у дитячому колективі. Незабувайте про обов’язкову повторну обробку волосся після видалення паразитів (згідно інструкції по використанню того деззасобу, який Ви обрали), обов’язковість обробки одягу, головних уборів тощо. Надаємо детальну інформацію про педикульоз.

Що треба знати про педикульоз

За даними Українського центру з рикетсіозів в Україні, як і в цілому в світі реєструється збільшення ураженості населення на педикульоз. Причиною цього явища вважають біологічні властивості вошей (лат. Pedikula) та збільшення міграційного процесу в світі.

Головні та платтяні воші можуть передавати інфекційні захворювання.

Слід пам’ятати, що ураження педикульозом можливе при тісному контакті через головний убір, гребінці (головний педикульоз), через постільну білизну, одяг тощо (платтяний педикульоз) в різних місцях спільного перебування людей: на вокзалі, в громадському транспорті, в потязі, тощо, тобто там, де перебуває завошивлений і є умови для переходу вошей на незавошивлену особу.

Лікування й профілактика педикульозу (пам'ятка для населення)

Педикульоз або вошивість - специфічне паразитування на людині вошей, що харчуються її кров'ю. Розрізняють три види вошей: платтяні, головні й лобкові.

Головна воша живе на волосяному покриві голови.

Платтяні воші більшу частину часу ховаються в одязі, паразитуючи на тілі "хазяїна" тільки кілька хвилин на добу. Найчастіше цих вошей можна виявити в місцях ущільнення одягу (у складках, швах), там же вони відкладають яйця.

Лобкова воша вражає в основному шкіру лобка й промежини, а іноді й пахвові западини, брови й вії.

Розмножуються воші, відкладаючи яйця (гниди), які тримаються в корінні волосся за рахунок клейких виділень. Через 3-8 днів з них з'являються личинки, які вже через 3 тижні досягають повноцінного розвитку. Зовні маленька й доросла воша відрізняються лише розміром. Воші мають коричневе, сіре або ясно-жовте офарблення. Їхній розмір варіюється від 0,5 до 6 мм (лобкова - до 1,5 мм). Завдяки трьом парам ніжок, паразит прикріплюється до волосся хазяїна, утворюючи клішні, що допомагає втримуватися на тілі людини. Воша має ротовий колючо-сисний апарат. Під час ссання комаха протикає шкіру хоботком, що супроводжується сверблячкою на шкірі людини. Тривалість життя комахи на тілі "хазяїна" становить 1-2 місяці, у зовнішньому середовищі - 3-7 діб.

Вважається, що вошивість, або педикульоз (від латинського Pediculus - воша) супроводжує місця, які є вогнищами природних катаклізмів і кризових ситуацій у суспільстві.

Вошивість - показник низької санітарної культури, результат зневаги елементарними гігієнічними правилами (регулярним миттям тіла й голови, зміною білизни, доглядом за волоссям). Незважаючи на це, жодна освічена, вихована й охайна людина не може бути застрахована від ураженості. Зараження може відбутися при прямому контакті з завошивленим чи при використанні заражених речей (шапок, рушників, постільної білизни, гребінців), при відвідуванні бань, саун, басейнів. По легкості зараження педикульозу частіше піддаються діти в організованих колективах.

Медичне значення педикульозу обумовлене тим, що воші є переносниками збудника епідемічного висипного тифу й волинської лихоманки. Небезпека зараження тифом від вошей виникає через 4 доби з моменту їхнього паразитування на хворій людині. Укус паразита, сам по собі, не представляє ніякої небезпеки: зараження відбувається при роздавлюванні комахи й втиранні рідини, що витікає з неї, або її фекалій в ушкоджені ділянки шкіри при розчісуванні місця укусу.

Профілактика й лікування педикульозу

Для профілактики педикульозу є ефективними прості санітарно-гігієнічні правила: регулярно митися, стригти волосся, проводити зміну й прання натільної й постільної білизни, систематично чистити верхній одяг, постільні приналежності, регулярно прибирати приміщення. Не користуватися чужими гребінцями, головними уборами й одягом.

В ліквідації вошивості важливу роль відіграє, активна позиція кожної людини, особливо батьків, прищеплення дітям гігієнічних навичок в сім’ї тощо.

Необхідно пам'ятати, що без лікування педикульоз не пройде. Поступово хворі звикають до сверблячки, не звертають увагу й заражають здорових людей.

При підозрі на платяний педикульоз варто звернутися в лікувальну установу по місцю проживання (поліклініка, шкірно-венерологічний диспансер), медичний працівник якого дасть направлення на обробку й подасть заявку в спеціалізовану установу дезінфекційного профілю на обробку ваших речей і квартири (дезінсекцію).

При підозрі на лобковий педикульоз (фтіріоз) для обробки й лікування наслідків варто звернутися в шкірно-венерологічний диспансер за місцем проживання.

При головному педикульозі обробку можна провести самотужки, для чого купити в аптеці противопедикульозний засіб і строго за інструкцією провести обробку голови.

При виявленні вошей на будь-якому ступені розвитку (яйце, личинка, доросла воша) ефективною є дезінсекція, що проводиться одночасно, знищуючи вошей безпосередньо як на голові, тілі людини, так і на його білизні, одязі (протягом 1 доби).

Дезінсекційні заходи по боротьбі з вошами включають механічний, фізичний та хімічний методи боротьби.

Механічний метод звільнення від вошей та їх яєць проводиться шляхом вичісування густим гребенем, обстригання або гоління. Волосся збирається на папір і спалюється. Перед вичісуванням волосся промивається теплим 5-10% розчином столового оцту, голова зав'язується хусткою або рушником, експозиція 30 хвилин - 1 година. Після цього полегшується вичісування яєць вошей.

Із фізичних методів обробки використовують чищення речей, обробку високою температурою (кип’ятіння, прасування або обробка в спеціальній дезкамері). Завошивлену білизну кип’ятять у 2% розчині кальцинованої соди протягом 15 хвилин (5л води на 1 кг білизни), прасують з обох сторін, звертаючи особливу увагу на шви, зборки та інше. При необхідності повторну обробку роблять через 7-12 днів.

Проводять санітарну обробку людини, зміну натільної і постільної білизни, а також обробку контактних.

Хімічний метод — це використання хімічних речовин - інсектицидів (педикулоцидів). Для дезінсекції вошей використовуються педикулоциди, які зареєстровані МОЗ України та дозволені до використання. Асортимент педикулоцидів в аптечній мережі різноманітний: лосьйони "Ніттіфор", "Педилін", "Лавінал", водно-мильна емульсія бензил-бензоату 20%, крем-бензил- бензоату 25%, аерозолі "Пара плюс", "Спрей-пакс" тощо.

Спосіб застосування усіх вищезгаданих препаратів полягає в наступному - на волосся наносять необхідну кількість препарату (в залежності від густоти та довжини волосся), зав'язують голову поліетиленовою хусткою і рушником, витримують відповідний час згідно з інструкцією, промивають проточною водою з милом або шампунем. Після цього на волосся наносять теплий 5-10% столовий оцет, зав'язують поліетиленовою хусткою і рушником, витримують 30 хвилин, полощуть у проточній воді, після чого вичісують густим гребінцем загиблих вошей та їх яйця "гниди". При необхідності повторну обробку роблять через 7-12 днів.

Обробку вважають закінченою, коли на волоссі та одязі повністю відсутні воші і гниди. Якщо в сім’ї, класі залишились діти або дорослі з вошами (гнидами), тобто є джерело, оточуючі будуть уражені педикульозом. Тому, при виявленні педикульозу у дитини, огляду, а при необхідності, і обробці, підлягають усі члени сім’ї та контактні по класу, групі.

Миття шампунем голови без застосування препаратів і прання білизни без кип’ятіння не звільнить від вошей і гнид.

Обробка педикулоцидами дітей до 5 років, вагітних жінок, матерів-годувальниць, людей з пошкодженою шкірою, тяжко хворих заборонена. У цих випадках доцільно використовувати механічний засіб звільнення від вошей.